
Платформа Irys як програмований datachain стикається з суттєвими проблемами безпеки, властивими смарт-контрактним системам. Її EVM-сумісна архітектура, хоча й забезпечує гнучкість, водночас відкриває доступ до низки критичних вразливостей, які зловмисники активно використовують.
Реентрантні атаки — одна з ключових загроз для смарт-контрактів Irys. Вони виникають через помилки в коді, що дозволяють зовнішнім контрактам повторно викликати функції до оновлення стану контракту, відкриваючи шлях до несанкціонованого доступу до коштів. Атаки flash loan є ще одним суттєвим ризиком: вони дають змогу маніпулювати ончейн-даними, такими як цінові фіди чи механізми управління, використовуючи короткотермінові, незабезпечені позики для проведення складних транзакцій, що експлуатують логічні вади.
Атаки типу Denial-of-Service (DOS) та експлуатація вразливостей, пов’язаних із часовими мітками, додатково ставлять під загрозу операційну цілісність мережі. Інцидент з експлойтом Solana у 2023 році доводить: навіть усталені протоколи страждають від серйозних порушень безпеки, що підкреслює постійні ризики у блокчейн-екосистемах.
Irys впроваджує багаторівневі стратегії захисту, регулярно проводячи аудити безпеки з ретельним аналізом коду та оцінкою вразливостей. Платформа застосовує bug bounty-програми, стимулюючи спільне тестування безпеки та розподіляючи ризики серед учасників. Механізми стейкінгу й криптографічна ідентифікація для майнінгу сегментів даних зміцнюють захист протоколу від атак Sybil і мотивують чесну поведінку операторів. Сукупність цих заходів підвищує стійкість Irys до нових загроз і підтримує продуктивність платформи.
У 2025 році кіберзлочинці суттєво активізували атаки на фінансові організації, викрадаючи конфіденційні дані — від бухгалтерських записів до інформації клієнтів — у низці великих компаній. Така ситуація демонструє критичну вразливість централізованих фінансових систем до складних кіберзагроз.
Фінансові установи особливо вразливі за трьома головними напрямками: цифрові та онлайн-банківські сервіси становлять 45% ризику для провайдерів, системи прийому платежів у точках продажу — 40% основних вразливостей, а фішингові та соціоінженерні атаки на користувачів додають ще 35% ризику.
Наслідки таких атак виходять за межі безпосередньої втрати даних. Організації мають враховувати не лише стратегії управління ризиками, а й питання репутації та утримання клієнтів після інцидентів. Оскільки кіберзагрози далі еволюціонують — від розподілених denial-of-service атак і програм-вимагачів до глобального шкідливого ПЗ та витончених соціоінженерних схем — фінансовий сектор потребує комплексних рішень для управління вразливостями.
Сучасні фреймворки безпеки, що дозволяють виявляти та усувати вразливості ще до їх використання, є ключовими для стійкості систем і захисту даних. Постійний моніторинг у поєднанні з ретельним скануванням, оцінкою та усуненням вразливостей забезпечує надійний захист інфраструктури від нових загроз. Такий проактивний підхід перетворює кібербезпеку з реагування на інциденти на превентивний захист, зберігаючи активи установ і приватність користувачів у дедалі агресивнішому цифровому просторі.
Залежність IRYS від централізованих бірж створює значні кастодіальні ризики, які необхідно ретельно враховувати. Коли користувачі торгують чи зберігають токени IRYS на централізованих платформах, вони передають права власності стороннім кастодіанам, що відкриває шлях до порушень безпеки та операційних збоїв. Відомі випадки зламів бірж постійно підтверджують цю загрозу — мільйони цифрових активів втрачаються через неналежний захист коштів користувачів.
Кастодіальна модель має кілька векторів ризику. Вразливості безпеки — головний виклик, оскільки концентрація значних активів в одному суб’єкті приваблює зловмисників. Додатково існує ризик неплатоспроможності платформи: у разі банкрутства чи регуляторного втручання користувачі зазвичай залишаються без страхового захисту та мають обмежені можливості повернення активів.
Регуляторна невизначеність посилює ці проблеми. Централізовані біржі працюють у змінному правовому полі, і раптові нормативні зміни чи санкції можуть призвести до блокування активів або неможливості їх виведення. Користувачі вимушені довіряти операторам бірж щодо підтримки безпечної інфраструктури, застосування належних заходів захисту та дотримання чинних регуляторних вимог.
Щоб зменшити ці ризики, необхідно стратегічно управляти портфелем. Розподіл активів між різними рішеннями для зберігання замість концентрації на одній платформі знижує ризик втрати через критичний збій. Самостійне зберігання — з використанням апаратних walletів і багатопідписних архітектур безпеки — забезпечує більш високий рівень захисту, усуваючи залежність від сторонніх кастодіанів. Користувачам слід оцінити власну толерантність до ризику та впровадити відповідні заходи безпеки відповідно до своїх IRYS-активів.











